- закочувати
- —————————————————————————————зако́чуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
закочувати — ую, уєш, недок., закоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Котячи, переміщати що небудь в якесь місце. 2) Загортати назовні край одягу, взуття; засукувати … Український тлумачний словник
закочувати — див. закачувати … Словник синонімів української мови
закачувати — закочувати, закотити, закачати (підгортати край одягу / його частини), засукувати, засукати, підка[о]чувати, підка[о]тити, підсукувати, підсукати, закасувати, закасати, підкасувати, підкасати … Словник синонімів української мови
закотити — див. закочувати … Український тлумачний словник
закочування — я, с. Дія за знач. закочувати … Український тлумачний словник
заточувати — I ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех., тех. Робити гострим; загострювати. II ую, уєш, недок., заточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) діал. Закочувати. 2) розм. Спричинювати втрату рівноваги. 3) розм. Заносити вбік … Український тлумачний словник
заточувати — 1 дієслово недоконаного виду загострювати заточувати 2 дієслово недоконаного виду закочувати; заносити вбік … Орфографічний словник української мови
підкачуряти — чурям, ряш, Пн. 1. Підкочувати, закочувати штани. 2. Робити невелику завивку з волосся … Словник лемківскої говірки